1. 13:30 на вихідній точці. Тепло. Хмарно. Дме сильний вітер. На дорозі багато пилюки. Піднімаюся по мітках на Кренту Верхню (1354). Снігу під деревами та на північних схилах багато. Вітер не верхах ламав весь кайф від прогулянки.
До Скупової (1579) враз стало йти впадло, оскільки було дуже багато снігу, а черевики промокли. Вирішив розкладатися під горою Розтіцька (1514). Це виявилося дуже поганою ідеєю. Ввечері вітер стих, але після півночі почалося... Дуло та свистіло з усіх сторін. Думав, що намет порве на шматки. Щоб не мерзнути, довелося по периметру обкластися речами. Спати в таких умовах було нереально. У кращому випадку я відключився на 2 години. Решта часу слухав завивання вітру, шелест намету і з нетерпінням чекав ранку.
2. Зранку вітер продовжував. Пакувати рюкзак у таких умовах важко. Впусти щось з рук і воно полетить невідомо куди. Спакував усі речі в наметі, потім уже сам намет.
Нафіг Скупову. Спускаюся до Зеленого. А там снігу... Збився зі стежки та повалив лісами. Згодом вийшов на стару малоходжену дорогу та спустився до села. Йду вздовж Черемошу, по якому сплавлялися на каяках і катамаранах, до Дземброні, щоб перейти хребтом до Верховини. Колись блудив там, а тепер вирішив пройти "по-людськи".
Заночував під Крентою Верхньою, сподіваючись фотнути зоряне небо, але на жаль було надто хмарно. Принаймні під прикриттям величних смерек нормально поспав у спокої та тиші.
3. Підйом о 6. Пробує падати дощ. Полежав, перечекав. О 8 на Верховину. В 11:50 у Ворохті, де до мене пристала бабулька з чаєм і бомжі. Було весело.
Чай-траву купив, оскільки самому руки не доходять збирати, а китайсько-індійське барахло не вживаю.
Бомжі – це дно. Один зек, який ніхрена робити не хоче, а другий непойми-що, яке не знає, чого хоче – має варіанти, але тупить. Сподіваюся, вправив хоч 1 з них мозги і щось змінить. Моє життя – повне безглуздя, а таке життя як у них – просто не знаю як описати... Стримався від "філософії" про бидло та рекомендацій самогубства. Смішно спостерігати реакцію, коли лізуть до тебе з "величезними" проблемами, а ти ржеш і кидаєш їм у писок прості елементарні рішення. Старі, дурні, хворі та бідні – се воістину трагедія.
Маршрут: Ільці – Красник – Зелене – Дземброня – Верховина
Не пройшов запланований маршрут, оскільки перешкодили лінь і вітер.
Снігопади з вітрами пошматували крокуси. Знайшов багато красивих полянок, але на жаль відцвіли або ж полягли від вітру та снігу. Замість крокусів довелося задовільнитися мати-й-мачухою =)
Йти через Пробійну і Черемош до Буркута і Шибеного не було сенсу, оскільки води прибуло.
Сніг уже остогид, якщо чесно. Надоїла багнюка. Двічі завалився в болото. З нетерпінням чекаю зелені та спеки =)
Транспорт: поїзд Київ-Ворохта 06:32 - 12:05 зі Львова до Ворохти – 33,40 грн., автобус ІФ-Верховина 12:45 - 13:30 з Ворохти до Ільців – 20 грн., автобус Верховина-Яремче 11:00 - 11:50 до Ворохти – 23 грн., поїзд Ворохта-Київ 13:51 - 19:45 до Львова – 58 грн.
Дати: 26-28 квітня
No comments:
Post a Comment