Українське язичництво. Боги. Свята

Форма релігії, в якій є багато богів, але на чолі з одним верховним богом, називається генотеїзмом.

Род. Творцем Всесвіту, Богом над богами українці вважали Рода. Він живе на небі, їздить на хмарах, дарує життя людям, звірам, птахам, дарує дощ на посіви жита, дає людині долю.

Род уособлював також і нащадків одного предка, тобто був пов’язаний з усім родом у сукупності: померлих предків, живих нащадків і майбутні, ще ненароджені покоління, єднав Род.

Жіночі божества Рожаниці були пов’язані з народженням і мали таємний зв’язок із зірками. 

Роду і Рожаницям приносили жертви у вигляді хліба, сиру, меду, каші (куті).

Родові і Рожаницям, як найріднішим божествам, приносилися тільки безкровні жертви у вигляді продуктів, які дала сама природа: від рослин і від тваЛозко Галинарин. Найдавніші зображення Рода і Рожаниць знаходять археологи – це невеличкі скульптурки, які, вірогідно, мала кожна сім’я. Збереглися вони також на вишиваних рушниках. Це широко відомі мотиви дерева життя (дерева Роду), стилізовані зображення Великої богині тощо.

Володимир Шаян про РУНВіру та Лева Силенка

Дажбог - означає БОГ ВОГНЮ. ДАЖ від старого кореня ДАІГ - горіти, горіти вогнем. Слово БОГ - означає ТОЙ, ЩО РОЗДІЛЮЄ ЩАСТЯ, ДОБРО, ДОЛЮ, БАГАТСТВО; ДОБРИЙ БАТЬКО.

Це БОГ, найближчий до- родини, до домашнього вогнища, і тому найпопулярніший у цій своїй назві й у цьому своєму виді. Але ж це ані не єдина назва, ані не єдиний вид Богопочитання у нашій старині.

А ось один блазень, для своєї лише популярности, сягне до цього найпростішого виду і скаже: „Це є народна віра. Доволі, одне слово, одна назва ДАЖБОГ і вже є наша віра.

Буде у вас стільки рухів Рідної Віри, скільки знайдеться анархічних голів охочих до якогось „стола".

Із книги Володимир Шаян. Віра предків наших. 1987. 904 с.

Також див. НЕОЯЗИЧНИЦТВО В УКРАЇНІ (на прикладі РУНВіри та Рідної Віри). Оксана Тупик.

Бередж’я. Береза. Коляда. Різдво. Щедрування

Пшениця, мід та віск і пчоли є особливо ідеалізовані колядками про сотворення світа.

а у Вавилонців був когут (по вавилонськи Kurkie) символом бога сонця.

у Староукраїнців був культ місяця і сонця злучений разом в одній - астральній тріяді

„Береза" був не тільки на Гуцульщині, але в усій великій простірності історичної України.

Провідник колядників „береза" має або староіранське ймення berejya, то значить той, що має когось, або щось величати - і його самого треба величати (величальний),

В усіх місцях, в яких прославляється Божество Бередж’ї, воно характеризується як Святий Володар Віро-Обрядового Закону. Воно виступає майже постійно у трійці: „Ушагіна, Бередж’я і Нманія", і до них трьох відносяться незмінно їх теологічно-метафізичні атрибути.

себто Божество Береження Культів і Обрядів

Із книги Володимир Шаян. Віра предків наших. 1987. 904 с.

Всі Боги існують у Сварозі і через Сварога

“Су-асті" значить “Хай станеться Добро!". - Щастя...

Велес - це БОГ РОЗСВІТЛЕННЯ. Це той, що приносить Вічне Світло Сварога на нашу Землю. Сонце - це його вияв. Але ДУХОВЕ ПРОСВІТЛЕННЯ - це також вияв Світла. Віщун Боян є його внуком.

ДАЖБОГ - це БОГ ВСЕБІЧНОГО ВОГНЮ. Це живе його Горіння. БОГ ВОГНЮ, що є в СОНЦІ. Бог людського вогню, животворчого дару ДАЖБОГА. Бог домашнього вогню. Бог вогню, що горить у Жертві. Бог Народження, Бог Весілля. Бог людської радости і щастя.

А в нашій Вірі Перун - це Батько Дажбога! А сам ВІН - ПЕРУН - це САМ СВАРОГ У ТРОЇСТОСТІ ЙОГО ІСТОТИ.

19. а ті два (себто Перун і Свентовит) перебувають у Сварозі (тоді як) оба Білий Бог і Чорний Бог боряться між собою

20. а се тому держить Сварог (Перуна і Свентовита у небесах), аби через них обох Світові не бути підкореному (Чорному Богові).

21. Після тих Богів (перебувають у небесах) Хорс, Влес, Стрибог, а поза ними Вишень, Леле, Літич,

1. Радогощ, Колендо і Кришень, а цих два (себто Перун і Свентовит) удержують Сиво-Яра і Даж-Бога

2. Інші (Богове) є Білояр, Ладо, Купало, Сінич, Житнець, Вінич, Зернич, Овсянич, Просич

3. Студець, Ледець і Лютич, а потім Птичич, Звіринич, Милич, Дощич,

4. Плодич, Ягодич, Пчолич, Ростич, Ключич, Озерець, Вітрич, Соломич

5. Грибич, Лович, Бесідець, Сніжич, Сторонич, Свідич, Родич, Світич, Крович,

6. Красич, Травич, Стеблич, а кромі того є Родич, Маслянець, Живич, Відець, Листвич

7. Квітич, Водич; Звіздич, Громич, Сімич, Липець, Рибич, Березич, Зеленець

8. Горич, Страдич, Спасець, Листвеврич, Мислич, Госгич, Ратич, Сторонич

9. Чурець, Родич, а тут же у Сварозі сам Огнебог і Регел, щоб вівці яро і скоро родилися

10. і часто. А всі вони у Триглаві об'єднані, а вони всі у Нім і від Нього. Це вони тут Отрочата (діти)

11. від Нього здійснені, а врі вони брати, що входять у Нього. Такий є прекрасний Ірій,

12. а там пливе Рай-Ріка, яка відділює Сварога від Яви. А Числобог

13. порахував дні наші і каже Богові свої числа, чи бути дневі Сварожому

14. чи бути ночі і всякому (подають числа). Ті бо всі це всякі Яси у

15. Дні Божественнім, а вночі, їх нікого немає, а є тільки Бог-Дід, Дуб і Сніп наш. Слава Богу

16. Перуну Огнекудрому, який стріли на ворогів метає і вірно веде до боротьби

17. бо Він є воїнам Честь і Суд Він, Злоторунний, є Милостивий

18. і Праведний.

Пригляньмося отже трьом Найвищим Божествам Пантеону нашої Віри Забутих Предків. Ці Божества це: СВАРОГ, ПЕРУН, СВАНДЕВИД, або СВЯТОВИТ.

Тут підкреслюю, що Володарем цього світу ЯВА, себто усього видимого, живого, - а все у цьому світі є живе - є Бог Перун. А він сам - це ріжний вид, чи аспект Істоти Сварога.

Мітра - значить Друг, Приятель. Цю назву прийняли наші сусіди на теренах Медії та Персії на значення того самого індоєвропейського Божества, як ПЕРУН. Під назвою ІНДРА він найпопулярніший Бог у світі Риґведи.

Сварог Синій - це старослов'янські Небеса і сам Найвищий Прабатько і Творець Всесвіту. Він - Найвища істота не є антропоморфізований.

Слово "СВАР" є священним звуком і словом. Одним із трьох найсвятіших. Оце найважливіше і перше ствердження із цілої санскритської філології.

Тому Сонце чи Бог Сонця буде - як це вивчимо далі - Сином Сварога, цебто Сварожичем. Сином не у людиноподібному уявленні про Божество, за зразком якоїсь людської родини, але сином у розумінні еманації, цебто вилонювання Світла Сонця із його ще вищого Світлотворчого Начала. Сонце виринає із Світу Світла, із Небес Сварога, із Небес - дослівно в числі многім.

Стрінемо в ньому характеристику народу, які визнавали своїм Божеством Свантевита - Сварожича - Радогоста. Знайдемо при нагоді цікаву для наших читачів згадку про Київ.

Назву Сварога заступає в санскриті назва Варуна, - це в добі Риґведи, - а-наша Утреня є йому рідною.

Він - Варуна - встановлює Найвищі Закони Всесвіту. Він Мисль і Змисл і Закон Всесвіту - як наш Сварог. Утреня йому рідна, а саме тим рідна, що вона є частиною того світоладу ним визначеного.

Добромисла Утреня поборює немов у перегонах Злозамисленника. 

Із книги Володимир Шаян. Віра предків наших. 1987. 904 с.