ВУРУСТХАНА - записаний Геродотом як „Борисфен", є рівнобіжного змісту перекладом або синонімом „Дунай-пера” - Могутнього, Переможнього Володаря Рік.
Вони (скифи) жили в тому часі вздовж закруту Меотійського озера від ріки Борисфену, яку тубильці називають ДАНАПЕР до струї Танаїсу. Під Танаїсом я розумію ріку, яка пливе від Ріпейських гір.
Анти, які є найхоробріші між тими народами, що замешкують над закрутом Понту (себто Чорного моря), поширились від Данастеру до Данаперу, рік, які віддалені від себе на багато днів подорожі. Але на березі Океану (яким вважали тоді Балтійське море - прим. В.Ш.), де води ріки Вістулі (себто Висли) вливаються трьома гирлами, мешкають Відіварії, нарід, який складається із ріжних племен. За ними Ести, підданча раса, також живе над берегом Океану (себто Балтійського моря).
Бачимо, що ці слов'яни чи анти не впали з неба разом із обильним дощем нагло десь у дев'ятому столітті, але що вони заселювали простори над Дунаєм, Дністром і Дніпром від „старинних часів”. Далі довідуємося, що вони говорять однією мовою, є однієї раси та були однієї назви.
довідуємося від самих греків, що анти були сучасниками... медійців, визнавців Заратуштри.
Нарешті! Зрозуміємо, чому Дніпро і Дністер мусили мати такі достойні, натхненні і поетичні назви як „Переможець Рік" чи „Той, що розпросторює води".
Дніпро мав дві назви. З них саме старшою є назва дана йому автохтонами, себто нашими прапредками, яка звучала „Дунайпер", або Даніпер", із якої через скорочення походить сьогоднішня назва Дніпро".
Із книги Володимир Шаян. Віра предків наших. 1987. 904 с.
No comments:
Post a Comment